Вправи створені в LearningApps

Запрошую Вас до захоплюючого  світу ІСТОРІЇ !

Київська Русь — середньовічна східноєвропейська феодальна монархічна держава зі столицею в Києві, що існувала впродовж IX-XIII століть. Об'єднувала під владою князів із династії Рюриковичів східнослов'янські, балтські та фіно-угорські племена. У часи найбільшої могутності простягалася від Білого моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до середньої Волги на сході.

Пропоную вам дещо пригадати з теми "Княжа Русь - Україна"

А наступня вправа допоможе ще більше поглибити Ваші знання... 

 

     Українське козацтво – феноменальне явище світової історії, яке не має аналогів у інших народів. У минулому Україну називали «козацька земля», «козацька нація». Останні півтисячоліття багато вчених, державних і політичних діячів інших країн сприймали козацтво як дивовижний винахід українського національного генія. Упродовж століть козаки були наймогутнішою військово-оборонною і духовною силою, яка звитяжно боролася із загарбницькою політикою сусідніх держав, їхніми мілітаристськими арміями.

    Слава про волелюбних, українських предків, несхитної волі славних козаків, живе і донині. І сьогодні, коли йде становлення незалежної України, як ніколи, актуальним є вивчення героїчного минулого нашого народу.

Цей вірш має знати кожен українець

За князя, за Ярослава,

Київ — Царгородом став*.

Як про друга, як про сина,

дбав про нього Ярослав.
Оточив його валами,

ровом, мурами обвів.
Укріпив його, оздобив

і розкішний двір завів.
До палат ішли невпинно

чужоземні посланці,

князь сидів на пишнім троні

з грізним берлом* у руці.
І, допущені до князя,

низько кланялись посли

і до ніг дари складали,

що з чужини принесли.
У Європі честю мали

королі, князі, царі

поріднитись з Ярославом,

побувати у дворі.
Але мудрість Ярослава

вся була в його ділах,

у державнім будівництві,

владі, устрою, в судах.
Щоб не нищити народу

і народного майна,

не хотів він воювати,

не тягла його війна.
Пролетіли дні короткі...

Перед смертю Ярослав

всіх своїх синів покликав

і з любов'ю проказав:
«Вас я, діти, покидаю,

йду я в ліпшу сторону,

але, діти, пам'ятайте мою заповідь одну:
не сваріться, живіте* в згоді:

тільки мир збере усе,

а незгода, наче вітер,

все по полю рознесе.
Як не будете всі разом

йти до спільної мети,

ви, державу зруйнувавши,

подастеся у світи.
Ви розгубите ту землю,

що придбали вам батьки,

і тинятиметесь всюди,

як вигнанці й жебраки».
(Олександр Олесь)