Вступ
Вищим
досягненням українського національно-визвольного руху першої половини XIX ст.
була організація і діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Ця національна
патріотична організація виросла на традиціях українського суспільно-політичного
руху попередніх поколінь і відкрила новий етап у боротьбі українського народу
за своє національне і соціальне визволення.
Кирило-Мефодіївське
товариство (братство) виникло у Києві на початку січня 1846 р. і діяло до кінця
березня 1847 р. З появою Кирило-Мефодіївського братства на арену політичної
боротьби вийшла українська різночинна інтелігенція. Вона підхопила естафету
українського опозиційного руху, яку не змогла втримати козацька старшина.
Символом товариства став золотий перстень з вигравіюваними іменами слов’янських
просвітителів Кирила і Мефодія. В товариство увійшло 12 осіб, діяло воно
нелегально.
На членів
Кирило-Мефодіївського товариства сильно вплинули поезії
Т. Шевченка. Автор рішуче виступав за визволення слов’янських народів від
деспотизму, скасування кріпацтва, відродження вільної України. Кожна з
верств українського суспільства знаходила в його поезії відображення своїх
прагнень. Шевченків заклик до одночасного національного та соціального
визволення став основою програмних документів кирило-мефодіївців.
Програмні
положення Кирило-Мефодіївського братства викладені у «Книзі буття українського
народу» і «Статуті Слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія», основним автором
яких був М. Костомаров.
Кирило-мефодіївці
справили величезний вплив на подальший розвиток українського національного
руху. Наступне покоління українських патріотів взяло на озброєння всі їхні
головні ідеї: необхідність відродження Української держави
з
демократичним (республіканським) устроєм, рівноправністю всіх громадян;
встановлення в Україні справедливого соціально-економічного ладу;
національно-культурне відродження українського народу. Ці ідеї якнайкраще
відповідали конкретно-історичним умовам Наддніпрянської України і були
сприйняті переважною більшістю української різночинної інтелігенції.
Тема уроку: Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства.
Мета: ознайомити учнів з
діяльністю Кирило-Мефодіївського братства, визначити його програмні цілі,
значення його діяльності як першої політичної організації в Україні, визначити місце
Т.Г.Шевченка в національно-визвольному русі України та українському
національному відродженні; розвивати навички усного мовлення та роботи з
різними джерелами інформації; аналізувати, порівнювати, давати власну оцінку
історичним фактам; формувати навички пошуково-дослідницької роботи;
пізнавальні, інформаційні, аксіологічні, логічні та життєві компетенції;
виховувати зацікавленість до вивчення минулого нашої країни, гордість за
боротьбу передових людей щодо української національної ідеї; на прикладах діяльності
братчиків та творів Т.Г.Шевченка виховувати в учнів почуття любові до
Батьківщина і свого народу.
Основні поняття: українська
національна ідея, ідея відродження, Кирило-Мефодіївське братство, політична
організація, республіка, «Книга буття українського народу», «Статут
слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія»
Обладнання: карта «Російська імперія до реформи 1861 р.»,
підручник, роздавальні карти з історичними джерелами, ілюстрації до Кирило-Мефодіївського
братства, мультимедійна презентація «Кирило-Мефодіївське братство», портрети учасників Кирило-Мефодіївського братства, відеофрагменти
«Думи мої, думи» Т.Г.Шевченко.
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані
результати: Після цього уроку учні зможуть:
– характеризувати програмові документи
Кирило-Мефодіївського братства і на їх основі визначити мету, цілі та завдання,
які ставило перед собою товариство;
– з’ясувати значення Кирило-Мефодіївського
братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні;
– визначити місце Т.Г.Шевченко в
українському національному відродженні;
– оволодівати головними прийомами
мислительної діяльності: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення;
– вдосконалити уміння встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки, працювати з документами та іншими історичними
джерелами, аналізувати їх, робити висновки, давати власну оцінку діяльності товариства
Хід уроку
І. Організаційний момент
Добрий день тому,
хто зліва
Добрий день тому,
хто справа.
Посміхнись, тому
хто зліва,
Посміхнись, тому
хто справа.
Привітай, того хто
зліва,
Привітай, того хто
справа.
Тож почнемо наш
урок.
ІІ. .
Актуалізація опорних знань учнів
Метод «Хвилина роздуму»
1. Перегляд відеороліка (використовується мультимедійні технології)
«Т.Г.Шевченко. «Думи мої, думи... І мертвим, і живим, і ненародженим...»
2. Розв’язання проблемного завдання: до кого звертається поет, яку ідею
відтворює він у своєму дружньому посланні?
3. Висловлення та аргументація учнями власних точок зору.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
3 березня 1847 р. студент Київського університету Олексій Петров доніс царським
властям про таємне товариство, яке він випадково виявив. Поліція одразу ж
арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх у Петербург. У результаті
посилених допитів власті дізналися про існування Кирило-Мефодіївсько- го
товариства - першої
на Україні організації політичного спрямування. Незабаром стало очевидним, що
побоювання влади щодо існування широкого підпільного руху були перебільшеними.
Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків
співчуваючих, тому власті вирішили, що товариство не є серйозною загрозою для самодержавства. Зокрема,
шеф жандармів граф Орлов зазначав у своєму листі до Миколи І:
«Общество было не более
как ученый бред трех молодых людей» . А чи насправді це
було так і товариство не становило загрози самодержавному російському правлінню
на українських землях? Чи можна вважати, що Кирило-Мефодіївське
брацтво започаткувало перехід від культурницького етапу боротьби за
національний розвиток України до політичного? На сьогоднішньому уроці ми спробуємо
знайти відповідь на ці запитання.
IV. Вивчення нового матеріалу
План.
1.
Утворення
Кирило-Мефодіївського братства.
2.
Програмні
документи.
3.
Громадсько-політична
діяльність.
4.
Місце
Т.Г.Шевченка в українському національному відродженні
1.Утворення Кирило-Мефодіївського братства.
Розповідь учителя
про заснування Кирило-Мефодіївського братства. Необхідно наголосити, що
назвавши організацію іменем слов’янських
просвітників св. Кирила і
Мефодія, його учасники засвідчили просвітницькі, гуманістичні наміри й
прагнення знайти способи поліпшення долі українського народу.
Робота з датами та поняттями: січень 1846-березень
1847рр. – період діяльності братства, українська національна ідея, різночинці.
Засновники: М.Костомаров – історик, професор Київського
університету
В.Білозерський – полтавський учитель
М.Гулак – дослідник історії права
П.Куліш – письменник, автор “Граматки”
П.Маркович – етнограф і фольклорист
І.Посяда – педагог
Г.Андрузький – поет і публіцист
М.Савич – педагог і журналіст
О.Навроцький – поет-перекладач
Д.Пильчиков – педагог
Т.Шевченко – поет і художник
Заслуховуються повідомлення учнів, які отримали
випереджальне завдання, про ініціаторів створення організації. Інформація
подається у вигляді мультимедійних презентацій.
2. Програмні
документи.
Учитель. Програмні положення Кирило-Мефодіївського братства було
викладено у „Книзі буття українського народу ” „ Статті Слов’янського братства
св.. Кирила і Мефодія ”написаних М.Костомаровим , та в „Записці ”
В.Білозерського.
Робота з документами. Група 1 працює з „Книгою буття ”,
група 2 – зі „Статутом ”. Після обговорення програмних документів їх положення
записуються в зошит.
„Книга буття українського
народу ”
-
Складається
із 109 статей
-
викладені
основні події всесвітньої та української історії
-
ліквідація
кріпосництва, самодержавства; утворення демократичної держави – Слов’янської федерації, до складу якої ввійдуть Україна,
Росія, Польща, Чехія, Сербія, Болгарія.
-
Вищий
законодавчий орган влади – двопалатний сейм
-
Виконавча
влада – у руках президента .
“ Статут слов’янського братства
св. Кирила і Мефодія “
-
Перелічені
права та обов’язки
членів товариства; правила прийому до членів товариства
-
Установлені
таємні знаки членства: перстень та ікона із зображенням св. Кирила і Мефодія
-
Головним
обов’язком членів товариства визначена робота по
розповсюдженню його ідей серед народу
3. Громадсько-політична
діяльність братчиків.
Розповідь учителя. Серед
членів Кирило-Мефодіївського братства не було єдності в поглядах щодо того,
яким чином треба досягти поставленої мети, тому
і визначилося дві течії: помірковано-ліберальна (Костомаров, Куліш,
Білозерський, Маркович)
її члени схилялися
до реформ і м'яких, еволюційних методів розвитку подій; радикальна ( Т. Шевченко, О. Навроцький, М.
Гулак, І. Посяда, Г. Андрузький)
її члени висловлювалися за революційний
переворот і встановлення республіки, знищення царської родини, за національне і
соціальне звільнення українського народу. Діяльність братчиків зводилася до обговорення
суспільно-політичних питань, дискусій і т.п. проводили
пропагандистську діяльність:
·
поширювали свої програмні документи;
·
пропагували свої ідеї в університеті,
інших навчальних закладах Києва;
·
розповсюджували твори Т. Шевченка;
·
писали прокламації, звернення до народу:
·
звернення до братів-українців;
·
звернення до “братів великоросіян і
поляків”.
2. Займалися просвітницькою діяльністю:
• створювали в селах школи для народу;
• розробляли проекти запровадження в
Україні мережі початкових навчальних закладів, складали шкільні підручники;
• видавали книги та журнали;
• збирали кошти на культурні потреби, на видання
популярних книжок.
3. Встановлювали зв’язки з діячами інших опозиційних
рухів.
Повідомлення учня
про викриття Кирило-Мефодіївського братства та покарання учасників.
Товариство існувало 14 місяців. Навесні 1847 року за
доносом провокатора – студента О.Петрова – постійні учасники товариства були
заарештовані. Членів товариства
засудили до різних строків заслань під нагляд поліції — без права повернення в
Україну, із забороною займатися освітянською діяльністю:
• М. Гулака ув’язнено у Шліссельбурзьку
в’язницю, в якій просидів три роки,
а потім вислано у Перм;
• М. Костомарова вислали до Саратова;
• І. Посяду, Г. Андрузького — до Казані;
• П. Куліша — до Тули;
• М. Савича — у Полтавську губернію;
• О. Марковича — в Орловську губернію;
• В. Білозерського — в Олонець;
• Т. Шевченка віддали в солдати на 10 років із забороною писати й малювати
Вчитель. Чому Т.Шевченка було покарано найжорстокіше?
Робота над уривками з поеми „ Сон ” .
4. Місце
Т.Г.Шевченка в українському національному відродженні
Самостійна робота з текстом підручника та довідковою
літературою.
Приблизний
вигляд учнівських записів: Т. Шевченко (1814—1861) — видатний
український поет та художник. Народився в сім’ї кріпака.
У 1832 р. його віддано
на навчання в Петербург до художника В. Ширяева, а у 1838 р. було викуплений з
кріпацтва. З 47 років, які прожив Т.
Шевченко, 24 роки він був кріпаком. У 1845 р. повернувся в Україну і у квітні
1846 р. вступив до Кирило-Мефодіївського братства. У своїх творах геніальний поет викривав
і гнівно засуджував усі вади кріпосницького ладу: безправ’я селян, їх
гноблення, убоге й злиденне життя кріпацького села, безсоромну торгівлю
кріпосними “душами”, насильства і жорстокість поміщиків. Поет гнівно викривав колонізаторську політику Петра І і Катерини II, а
найбільше — Миколу І та його ставлеників — губернаторів, які, за його висловом,
“Україну правили”. Головна книга поета “Кобзар” побачила світ у Петербурзі 1840
р. Значення великого Кобзаря полягає в утвердженні української мови та
розширенні її потенційних можливостей, в утвердженні ідей демократизму, палкому захисті соціальних
та національних інтересів українського народу, обстоюванні його права на
вільний розвиток.
В його творах “І мертвим, і живим...”,
“Сон”, “Кавказ” звучать заклики до всіх народів Російської імперії єднатися в
боротьбі проти самодержавства. Ці твори зачитували на засіданнях братства,
постійно використовували в агітаційній роботі.
Його погляди — національно-політичні, що
найяскравіше простежується в таких творах поета, як “Гайдамаки”, “Сон”,
“Гамалія”, “Кавказ”, “Заповіт”.
За участь уроботі Кирило-Мефодіївського
братства Т. Шевченка було віддано в солдати в Оренбурзький край. І в засланні, незважаючи на заборону писати й малювати, він
боровся проти царизму, писав революційні вірші. Не зломили
Т. Шевченка десять років жахливої муштри і
знущань. “Караюсь, мучусь..., але не каюсь”, - твердо заявляв він про
несхитність своїх поглядів. У 1857 р. повернувся із заслання. 1861 р. помер у Петербурзі, але згідно із
“Заповітом” його прах перевезено в Україну. Похований на Чернечій горі в
Каневі.
V. Систематизація
та узагальнення нових знань.
Істричний
диктант
1. Термін діяльності братства. (1846-1847) (14
місяців)
2. Місто, в якому виникла братство. (Київ)
3. Кількість діячів Кирило-Мефодіївського братства.
(12)
4. Засновники братства.
(Костомаров, Кулиш, Гулак, Белозеров)
5. Основний програмний
документ братства («Книга буття українського народу»)
6. Автор програми
товариства. (Костомаров)
7. Зрадник, за доносом
якого братство було викрито. (Петров)
8. Братчики виступали за
об’єднання Слов’янських народів у Слов’янську (федерацію)
9. У чолі цієї держави
повинен стояти Слов’янський __________. (Собор).
10 Вірш Т.Г.Шевченка, в якому він виклав свою останню волю. («Заповіт»).
11. Він керував слідством
над учасниками товариства і затверджував вирок братчикам. (Микола І).
12. Символ товариства, його
носили всі братчики? (Перстень)
VІ.
Підбиття підсумків уроку.
Учні висловлюють свої думки щодо досягнення мети уроку.
·
це
була перша політична організація української інтелігенції, яка мала свою
програму національного відродження
·
поява
і діяльність братства стала початком переходу від культурницького до
політичного етапу національного руху українців
·
учасники
братства зробили значний внесок у розвиток української національної ідеї
·
у
програмних документах товариства вперше була зроблена спроба поєднати
українську національну ідею із загальнолюдськими християнськими цінностями та
ідеєю слов’янської
єдності
Висновок.
Поява та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства фактично поклала початок
переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний
розвиток України.
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати
відповідний матеріал підручника.
2. Усім учням
підготувати уривки із творів Т. Г. Шевченка, в яких звучать українські
національні ідеї.
Література:
1. Баханов К.О. Професійний довідник вчителя історії. – Х.: Вид.група
«Основа», 2011
2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К.: Наукова думка, 1992 р.
3. Ісаєвич Я. Братства та їхня роль в розвитку української культури ХVІ –
ХVІІІ ст. К, 1996
4. Кирилло-Мефодиевское общество. Сборник документов в 3 томах. – Т.1. –
К., 1990
5. Кирило-Мефодіївське товариство. /http://books/com.ua/ 35418/
6. Сарбей В.І. Історія України ХІХ – поч. ХХ ст. – К. Генеза, 1996
6. Струкевич О.К. Історія України: Підручник для 9 класу загальноосвітнього
навчального закладу. – К.: Грамота, 2009
7. Субтельний О. Україна: історія: – К.: Либідь, 1994
8. Турченко Ф.Г., Мороко В.М. Історія
України кін ХVІІІ – поч. ХІХ ст. – К. Генеза, 2000
